Щорічник було засновано в 2001 році з нагоди 10-ї річниці незалежності України та 80-річчя Запорізького обласного краєзнавчого музею. Протягом багатьох років «Музейний вісник» знайомить
читачів з окремими проблемами історії, краєзнавства, природознавства, музеєзнавства, поповнення музейних збірок, реставрації і збереження колекцій, історії музейної справи та бібліографії
етнологів, археологів, істориків та краєзнавців Запоріжжя, України та навіть зарубіжжя. Тематика робіт охоплює період від доби каменю до новітнього часу. За тринадцять років у щорічнику
опубліковано близько 250 статей 115 авторів з України, Росії, Молдови, США і Бразилії.
Авторський склад «Музейного вісника» та географія розширюється з кожним новим випуском, на сторінках якого вміщуються матеріали як відомих дослідників, так і початківців краєзнавців. Серед
авторів співробітники Запорізького краєзнавчого музею, музейних закладів області та інших областей держави, Національного заповідника «Хортиця», Запорізького, Дніпропетровського, Харківського
національних університетів, Запорізького національного технічного університету, місцевих краєзнавців, істориків, служителів церкви, а також співробітники Інституту археології НАН України,
Інституту історії НАН України та ін.
Належний науково-теоретичний рівень видання сприяв тому, що у 2007 році «Музейний вісник» внесено до переліку фахових видань ВАК України в галузі історичних наук.
Каталог виставки «Історія державного герба України» до 100-річчя Української революції 1917 – 1921 рр., що експонувалася у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї 23 серпня – 23 вересня 2018 р.
Видання розраховане на фахівців-науковців у галузі геральдики та суміжних спеціальних історичних дисциплін, архівних, бібліотечних, музейних працівників, викладачів шкіл та вишів, студентство та
широкий загал пошановувачів історії державного герба України.
«Старе місто». Набір листівок кишенькового формату (2014, 2016)
Новий комплект листівок створений на базі колекції Запорізького обласного краєзнавчого музею. Тут представлені як відомі види м. Олександрівська та його околиць, так і види, що раніше не публікувалися. Серед маловідомих: Канцерівка (вид на Дніпро), Кічкаський міст, вид з дзвіниці собору міста Олександрівська, Лютеранське училище та інші.
Всього до комплекту увійшло 18 листівок різного часу — від початку ХХ століття до 1921 року.
«С приветом из Александровска».
Набір листівок (2012, 2016)
В фондах Запорожского областного краеведческого музея хранится большая коллекция почтовых карточек, которые издавались с конца XIX в. до современности. На них изображены виды улиц и зданий города Александровска и прилегающих к нему территорий. Сегодня такая открытка – ценнейший исторический документ, на ней запечатлен целый пласт исчезнувшей городской культуры конца XIX – начала XX века.
В данном наборе представлены открытки с изображением тех зданий старого города, которые сохранились в современном Запорожье.
«Запорожцы на фронтах войны. Забытые дневники» (2012 р.)
Велика Вітчизняна війна залишалася і залишається не лише у пам’яті її учасників. Саме вони, учасники та очевидці тих подій, створювали джерела, що максимально яскраво, емоційно і правдоподібно відображали і бої, і відступи, і наступи, і час відпочинку на фронті, оскільки створювалися вони не для історії, а в першу чергу, для себе, своїх рідних та близьких. Мова йде про фронтові записи, щоденники, листи, що збереглися усупереч військовій цензурі та всім суспільним змінам післявоєнного часу. Саме такі джерела — фронтовий щоденник та фронтові листи, авторами яких є уродженці м. Запоріжжя, увійшли до даної збірки, присвяченої 69-й річниці звільнення м. Запоріжжя від німецько-фашистських загарбників.
Щоденник майора Михайла Микитовича Слесаренка охоплює період з 18 серпня 1941 р. до 3 січня 1943 р. Оригінал щоденника зберігається у фондах Запорізького обласного краєзнавчого музею.
Автором листів з фронту є командир відділення першої мінометної роти 648 стрілецького полку Георгій Васильович Носик. Всього опубліковано 20 листів. Оригінали листів зберігаються у Рукописному відділі Запорізького відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН Украйни.
«Дніпровські лоцмани: нариси з історії та історіографії»
(2012 р.)
«Дніпровські лоцмани» — маловідома праця, що побачила світ у 1929 р. під редакцією визначних українських вчених А. Лободи та В. Петрова. Це видання, у свій час, в силу ідеологічних та політичних причин, було фактично вилучено із наукового обігу та незаслужено забуто. Втім, i по сьогодні воно є одним з найбільш повних досліджень історії лоцманів Дніпровських порогів та має непересічне значення для подальшого вивчення минулого Південної України. «Дніпровські лоцмани» стали підсумком роботи потужного авторського колективу науковців, співробітників Етнографічної комісії Всеукраїнської академії наук та дніпропетровських дослідників, що були членами цього масштабного дослідницького проекту.
Розділи, що передують публікації «Матеріалів» дозволяють читачеві краще зрозуміти інтелектуальний контекст видання та історіографічно-джерелознавчий аспект його наукової вартості. Розвідки В. Андрєєва, А. Бойка, С. Бiлiвненка, О. Ходаковського, О. Шумея, М. Мордовського, О. Бєлова, С. Ляшко, Г. Шаповалова, О. Власова та О. Борисенко доповнюють дослідження їх попередників.
Читати книгу
«Музеї Запорізької області». Серія буклетів (2011 – 2013 рр.)
В 2011 р. була започаткована серія буклетів «Музеї Запорізької області», метою якої стало знайомство туристів з унікальними колекціями музеїв області. Сьогодні серія складається з одинадцяти буклетів, присвячених експозиціям Запорізького обласного краєзнавчого музею («Природа Запорізького краю», «Археологія», «Запорізькі землі у XIV – XVIII ст. Доба козацтва», «Запорізький край наприкінці XVIII – в першій половині ХІХ ст. Заселення краю», «Олександрівськ: місто і городяни», «Дніпрогес: підкорення стихії», «Нестор Махно та його час»), «Машина часу» Музею ретро-автомобілів «Фаетон», «Епоха авіації» Музею техніки Богуслаєва, Мелітопольського міського краєзнавчого музею та Приазовського районного краєзнавчого музею.
Попандопуло З. Х. Скифский грунтовый могильник «Скельки» (2011 р.)
В монографии публикуются материалы многолетних раскопок одного из крупнейших среди скифских грунтовых могильников в Нижнем Поднепровье – «Скельки». Расположен он был в Васильевском районе Запорожской области, на берегу Каховского водохранилища. В некрополе обнаружены 58 захоронений скифского времени, большая часть из которых совершена в катакомбах нескольких типов. Впервые на подобном могильнике обнаружены захоронения женщин – «амазонок», сопровождавшиеся оружием. Предтечей скифскому могильнику служили культовые сооружения эпохи бронзы в виде каменных кромлехов. Вслед за скифами, территорию некрополя использовали для захоронений сарматы и поздние кочевники.